Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Прочитано 10173 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Лучше поздно??? - Дарья Зиненкова Мы часто думаем. что успеем сделать добро, мы откладываем все на завтра, самые важные млменты жизни мы откладываем, мы можем быстро поссориться, а потом долго откладываем момент... чтобы попросить прощения... Я знаю много людей. кто ушли от Бога и говорили, что еще успеют вернуться, НО так и не успели...
Друзья, давайте спишить жить для Бога!!! Кто еще не принял Его как Своего Спасителя, услышьте Его зов, поспешите к Нему.
